Дякуємо!
Ми зв'яжемося з вами найближчим часом
У багатьох людей буває стан, коли вони втрачають сенс життя. Втрата інтересу до життя – це хоч і неприємне явище, але його можна вважати варіантом норми. Справа в тому, що ми не приходимо в цей світ із готовим сенсом життя, ми його набуваємо в процесі життя разом із нашими цілями та цінностями. Чому відбувається втрата сенсу життя? Що робити в такій ситуації? Про це ми поговоримо у цій статті:
1. Причини втрати сенсу життя.
2. Як впоратися з кризою сенсу життя?
Ірвін Ялом, засновник екзистенційної психотерапії, вважає, що всі ми в житті стикаємося з чотирма екзистенційними данностями, одна з яких — відсутність сенсу в нашому житті.
Особливо яскраво це стало видно в суспільстві, де над нами вже не так тяжіють релігія, соціальні інститути та громадська думка. Ще менше століття тому життя середньостатистичної людини було суворо обмеженим. Важко було подумати, що людина може сама обирати собі професію, місце життя, соціальне становище, статеву орієнтацію. Навіть партнера не можна було просто обрати. Соціальні правила чітко наказували як, де і з ким треба жити.
Ірвін Ялом
З одного боку, в цей час було набагато менше свободи. Людина майже не мала вибору. Але з іншого боку, свобода завжди передбачає відповідальність. І неможливість вільно обирати свій шлях давала більше безпеки та почуття захищеності. Адже якщо хтось за нас вирішив, то йому видніше, і він тоді нестиме відповідальність за наслідки цих рішень.
Відповідно, замислюватися про сенс життя тоді теж не доводилося. Він був зумовлений релігією, партією, суспільством. Тоді могли зустрічатися різні психологічні проблеми, але точно не втрата сенсу життя.
У 21 столітті ми позбавлені багатьох нав’язаних обмежень, над нами не так тяжіє громадська думка, ми самі можемо обирати, у що вірити та заради чого жити. Але багатьом це дається важко, адже тепер потрібно самостійно обирати та брати на себе відповідальність за цей вибір.
Втрата змісту життя тільки виглядає, як проблема. Насправді – навпаки. Це певна можливість для нас. Сенс життя можна знайти у чомусь, можна придумати самостійно. Але для цього спочатку доведеться прийняти той факт, що цей сенс нам не дається з самого початку. І в такому випадку його втрата вже не буде сприйматися як втрата, а скоріше як змога відкриття для себе нових можливостей для наповнення життя справжнім змістом.
Про автора
Христина Рахубовська, магістр клінічної психології(КНУ ім. Тараса Шевченка). Практикуючий психолог-психоаналітикз 10-річним досвідом, спеціаліст з роботи з самооцінкою.