moc.liamg%40ysp.aksvobuhkar

moc.liamg%40ysp.aksvobuhkar




Чому жінки отримують менше? 


Як зрозуміти свою цінність на ринку праці

Чому жінки просять меншу зарплату?


На заході окрім поняття "pay gap" (різниця у заробітній платі між чоловіками та жінками) вже певний час існує поняття "ask gap" (різниця між побажаннями щодо зарплати між чоловіками і жінками).

Причини

    Знецінювання жінок відносно чоловіків у суспільстві.
    Це сприймається жінкою не як стереотип, а як правда — через це жінки часто приймають першу-ліпшу пропозицію, в той час як чоловіки, як правило, очікують кращої пропозиції.
    Страх виглядати жадібною чи наполегливою або що інша сторона не погодиться.
    Чоловіки ж, як правило, особливо про це не думають та схильні мати дещо завищені уявлення про свою цінність.
    Очікування подвійної негативної реакції (double backlash).
    Жінкам буває важко «перемогти» в переговорах, незалежно від обраної тактики: якщо ти дуже рішуча чи мужня, тебе сприймають як людину, з якою важко співпрацювати. Але якщо ти приємна та схильна до співпраці, тебе сприймають як слабку або навіть недостатньо компетентну.

Є чимало досліджень, які свідчать, що жінки є більш успішними в переговорах, коли вони беруть у них участь не для себе, а захищають чиїсь інші інтереси.
Тобто, жінкам або більш комфортно, або ж їх сприймають краще саме тоді, коли вони беруть участь у переговорах на чиюсь іншу користь, можливо через очікування від них бути приємними.

Illustration

"Unentitled mindset" як передумова заниження власної цінності

Дослівно "unentitled mindset" можна перекласти як "світогляд людини, що не гідна більшого". 
Термін “entitled” у англійській мові часто використовується для позначення людини, яка вважає, що їй усі винні, не замислюючись над тим, чи вона на це заслуговує. Але “unentitled” значить, що ти не вимагаєш, не просиш і можливо навіть не приймаєш те, на що заслуговуєш. 
Під час переговорів жінки з таким світоглядом як правило починають думати, чи це на часі, чи вони точно цього заслуговують тощо. 
Це класичний приклад інтерналізованого упередження ("internalized bias" - віра у негативні стереотипи щодо себе), коли ти бачиш себе очима уявного співрозмовника, що питає «Що ти про себе думаєш?».

Illustration

Часто в таких випадках ми намагаємося змінити своє ставлення — до ситуації або до себе.
Але варто пам'ятати, що такі упередження не з'являються у вакуумі, вони виникають з досвіду. Ваші хвилювання та невпевненість не виникли просто так. Як правило, вони виникають з реальних відмов, більш частих у порівнянні з чоловіками.
Як правило, нам легше впоратися зі стереотипами та проблемами, про які ми знаємо. Але набагато важче стає, коли виникає неоднозначність та незрозумілість — ось тут неусвідомлені упередження активуються.

Таким чином, інтерналізовані упередження не є особистою проблемою. Вони виникають, коли: ми опиняємося в ситуації, що викликає стереотипи; ця ситуація передбачає невизначеність.
Якщо ми володіємо інформацією, або принаймні віримо, що володіємо, ми почуваємося більш комфортно. Невизначеність провокує сумніви, а інформація — впевненість.

Illustration


"Unentitled mindset" також повязаний з порівнянням себе з «більш достойним» працівником, який може приділити роботі більше часу та ресурсів, не переживаючи за сім'ю чи побут.

Як зрозуміти свою цінність на роботі та не занижувати її?

1. Частіше ведіть переговори та ставте собі більш амбітні цілі.

Навички утворюються з практикою.

2. Сфокусуйтеся на відносинах та спільних вигодах.

Можна спробувати використати гендерні стереотипи на свою користь. Згідно з результатами досліджень, жінок сприймають як більш переконливих, якщо вони використовують більш дружній стиль ведення переговорів. У чоловіків переконливість не залежить від стилю спілкування.

3. Збирайте більше інформації, щоб бути переконливішою.

Але бути приємною і дружньою недостатньо (як ми пам'ятаємо, це може зробити Вас слабкою в очах інших). Впоратися з цим допоможе чітка аргументація.  Інформацію важливо збирати, аби мінімізувати невизначеність. Особливо важливо збирати інформацію про зарплати у Вашій сфері. Питайте у всіх, у кого можна — рекрутерів, колег (не тільки жінок!), перевіряйте спеціальні сайти.

4. Ведіть переговори не тільки за себе, а за всіх жінок.

Коли жінки представляють чиїсь інтереси у переговорах, вони справляються на 23% краще, ніж чоловіки.Подумайте про всіх жінок, яких Ви зараз репрезентуєте. Ви робите це не лише для себе, а й для всієї жіночої спільноти.

Як правильно просити підвищення заробітної плати?

У цьому розділі я надам рекомендації з ефективного ведення переговорів.

1. Ініціюйте обговорення зарплати.

Отримує той, хто просить.

2. Задайте «якір».

Не чекайте, поки інша сторона запропонує свої умови.Перше число, що було назване, задає «якір», до якого прив'язуються та з яким порівнюються наступні числа (anchoring bias).

3. Починайте з високого числа.

Згідно з результатами досліджень, чим вищим є початкове число, тим вищою буде сума в результаті (Thorsteinson, 2011).

4. Шуткуйте.

Щоб зняти напругу, пов'язану з високими сумами, можна пошуткувати про них.Таким чином, Ви пом'якшуєте атмосферу, при цьому все ж задаючи правильний «якір».

5. Будьте переконливими.

Який би стиль ведення переговорів Ви не обрали, пам'ятайте, що це боротьба, тож будьте асертивною.

6. Win-win стратегія є приємнішою, але дає менше результату.

Згідно з дослідженнями, люди, що обирали в переговорах стратегію Win-win, почувалися краще, але отримували менше (Marks & Harold, 2011).Стратегія Win-lose викликає зворотній ефект.Якщо Ви ведете переговори про заробітну плату, тут не може бути Win-win. Бо якщо Ви отримуєте більше, то роботодавець втрачає більше.

7. Уникайте компромісу та пристосування.

Думайте в першу чергу про те, що краще для вас, а не для роботодавця.

8. Не бійтеся ризикувати.

Ті, хто боїться ризику, отримує менше.

9. Допоможіть собі повірити, що Ви цього варті.

Дізнайтеся, скільки інші отримують за цю роботу.
Якщо більше, то Ви варті більшого.
Якщо менше, то знайдіть аргументи, чому саме Ви варті більшого.

Illustration

Про автора

Христина Рахубовська, магістр клінічної психології(КНУ ім. Тараса Шевченка). Практикуючий психолог-психоаналітикз 10-річним досвідом, спеціаліст з роботи з самооцінкою.

Зв'яжіться зі мною

Дякуємо!

Ми зв'яжемося з вами найближчим часом

Can't send form.

Please try again later.

Made with